<< Главная страница

КАЗКА ПРО ЛЕЛЕК ТА ПАВЛИКА-МАНДРIВНИКА



Категории Iван Багряний ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал I Летiли лелеки У краï далекi. Мають крилечками Помежи хмарками, Ой, та й попiд небесами. Жили — не тужили, — З Павликом дружили. Самi полетiли, Павлика лишили, Тяжко ж його зажурили. Не летiть, лелеки, У краï далекi! Будемо гуляти, Разом зимувати, — Є в мене санки i лещата. Є в мене рушниця I шабля-сестриця, Є i лук i стрiлки, Зостаньтеся тiльки. Буду, буду я вас захищати. Озвались лелеки До нього здалека: Нi на тих лещатах, Анi на санчатах Ми не вмiєм, милий, гуляти. Всi ми довгоносi, Та ще й ноги босi, — Як нам зимувати, В снiгах потопати? Де ж ми вiзьмем чоботята? Павлику, наш друже, Не журися дуже: Як снiжок розтане, Як зима пролине, Ми поприлiтаєм Знов на Украïну. З бiлими хмарками, Разом з ластiвками Ми поприлiтаєм О веснянiй днинi, Бо немає краще, Як на Украïнi! А як будем знову В вирiй вирушати, Тодi, може, вiзьмем Павлика гуляти. Як буде слухняний Та буде хороший, Та в своєï мами Дозволу попросить. II Одiйшли морози, Одiйшли порошi. Павлик був розумний, Чемний i хороший. Слухав татка й маму I любив звiрята, I малу сестричку, Голуби й крiльчата! Виглядав з вiконця, Поглядав далеко: Чи не прибувають З вирiю лелеки? Уже прибувають, Крилечками мають, Радiсно з весною Всiх поздоровляють! I звили гнiздечко Ось-де на тополi. Близько бiля хати, В Павлика надворi. Цiлi днi клекочуть — Дзьобами стукочуть. I лелека-батько, I лелека-мати... Ось уже в гнiздечку Малi лелечата, Малi лелечата — Прехорошi дiти. Пiдiймають вгору Дзьобики розкритi. Кличуть батька й маму, Чом вони не бавлять?.. А внизу радiє — Береже ïх Павлик. В нього лук i стрiлки, Шабелька при боцi... Отакi бувають Козаки-молодцi! Записавсь одразу В козаки завзятi, Щоб нiхто не скривдив Малi лелечата. Ой, прийшли уранцi Вовки-сiроманцi: — Де тут є пташата — Малi лелечата?.. Батько, мати в полi — Нiчого не бачать. Плачуть малi дiти — Лелечата плачуть. Стали розбишаки Гнiздо руйнувати, Гнiздо руйнувати, Дiток забирати. Не чують лелеки, По полю гуляють, Дiточкам маленьким Гостинцi збирають. Як узяв тут Павлик Та як стрельнув з лука! Та й улучив вовка Помiж самi вуха! А тую вовчицю — В саму потилицю! А тiï вовчата — Помiж оченята. НЕ ХОДIТЬ! ЗАБИРАТЬ! ЛЕЛЕЧАТА! Зрадiли лелеки — I батько, i мати: Павлика ж ми будем Повiк шанувати! Заберем з собою За море гуляти. III Летiли лелеки За море удруге, Забрали з собою I малого друга. Летiли далеко Попiд небесами, Попiд небесами, Помежи хмарками. Дзьобом стукотiли, Крильми трiпотiли, — У далекий вирiй — В Африку летiли. А поперед ними Та й понад морями Ластiвки моторнi Несли телеграми: Телеграма в вирiй: Збирайтеся, звiрi, Куцi й довгохвостi! ЗУСТРIЧАЙТЕ З УКРАÏНИ ГОСТI!.. Слони прочитали I сурмити стали: ЗБИРАЙТЕСЯ, ЗВIРI ЧОРНI, БIЛI Й СIРI. БУДЕМО ВIТАТИ, БУДЕМ ЗУСТРIЧАТИ, ГОСТЕЙ З УКРАÏНИ ШАНУВАТИ. Чорнi крокодили К морю виходили I гiпопотами Прибули з квiтками. Мавпи i жирафи, I ногатi струсi — Прибули i дiтки, I старi матусi. I смугастi зебри, Грубi носороги Посiдали рядом Пiдiбгавши ноги. Тут iще й акула Хвостиком майнула, З моря виходила, Речi говорила. З нею всi малята — Дрiбнi акулята, — Назбирали в морi Подарункiв гору. Засурмили сурми, Захитались скелi — Павлика стрiчати Слон iде веселий, А за ним малятко — Мале слоненятко, — Носиком киває, Павлика стрiчає, Так усi стояли, Квiтками махали — Гостей з Украïни зустрiчали. IV Так оце та Африка?! Так оце той вирiй?! Ходить, ходить сонечко По пустелi сiрiй. Попереду — море, А позаду — гори, Межи ними один пiсок, Горе ж менi, горе! Кам'янi дорiжки Покололи нiжки. Вiд жари в пустинi Пухирi на спинi. - НI, НЕМАЄ КРАЩЕ В СВIТI, ЯК НА УКРАÏНI! Шкiра посмалилась, Нiжки натрудились, Оченята без матусi Тяжко занудились. Тут пiски гарячi, Тут страшнi пустинi. Нi, немає в свiтi краще, Як на Украïнi. Тужить Павлик з горя Край синього моря, В море поглядає. А море безкрає. Павлика втiшають Мавпи й носороги, I смугастi зебри, Й струсi довгоногi, Чорнi крокодили I гiпопотами... Ластiвки приносять З дому телеграми: Повертайсь, бурлаче, Годi мандрувати, Бо скучає батько I сумує мати. Час уже додому З мандрiв повертати. I радiє Павлик, I кричить здалека: Скоро вже додому Полетять лелеки! А поки — цiлую Сестричку i маму!.. Ластiвка моторна Несе телеграму. V Погостили досить — Час уже вертати. Вийшли, вийшли проводжати Ïх усi звiрята. Чорнi крокодили К морю виходили I гiпопотами Прибули з квiтками. Мавпи i жирафи, I ногатi струсi — Пустотливi дiтки I старi матусi. I смугастi зебри, Й грубi носороги Посiдали рядом, Пiдiбгавши ноги. Тут iще й акула Хвостиком майнула, З моря виходила, Речi говорила. З нею всi малята, — Дрiбнi акулята, — Назбирали в морi Подарункiв гору. Засурмили сурми, Захитались пальми, — Павлика прощати Слон iде печальний, А за ним малятко — Мале слоненятко Слiзоньки втирає — Павлика прощає. Так усi стояли, Квiтами махали I на Украïну Друга проводжали. Проводжали друга В ранiшню годину. ОЙ, ВIЗЬМИ З СОБОЮ Й НАС НА УКРАÏНУ! VI Летiли лелеки Iз краïв далеких, Помежи хмарками, Попiд небесами, Через синi гори, Через Чорне море... Не боявся Павлик, Бо не знав тут горя. У лелеки крила Дужi та широкi, В небесах лiтають Швидко i високо... А на Украïнi Зажурилась мати: Щось нашого сина З мандрiв не видати! Коли тут — лелеки! Прибули здалека! Приземлитись хочуть, Дзьобами стукочуть, Дзьобами стукочуть, Крилечками мають — Всiх поздоровляють. Всiх поздоровляють! Матiнку стареньку I сестру маленьку, I бiленькi хати, I сади строкатi, I степи широкi Золотi та синi... Ой, немає краще, Як на Украïнi! Спустились лелеки Посеред левади. Павлика стрiчають Всi живi i радi: Батько i матуся, Лесик i Настуся, Крiлик i крiльчата, Пiвник i качата... I смiються збоку Радiсно лелеки, Як усi питають Про краï далекi. Весело смiється Сонечко надворi — Павлик подарунки Всiм привiз з-за моря: Лесиковi — мила Й лист вiд крокодила. А малiй Настусi — Пiр'ïнку вiд струся. Квiти має мама Вiд гiпопотама. Тато ж що здобули? Мушлю вiд акули, Ще й вiд носорога Кремiнь для кресала... Стiльки подарункiв Африка прислала. Решта ж мають квiти I вiд всiх привiти, Вiд усiх привiти. А лелеки дружньо Лагодять хатину, Ще й нову будують — Дбають цiлу днину. По зелених луках З Павликом гуляють, Радiсно з весною Всiх поздоровляють: I червонi маки, I волошки синi... Ой, немає краще, Як на Украïнi. Голубi озера I пiснi пташинi... ОЙ, НЕМАЄ КРАЩЕ, ЯК НА УКРАÏНI!
КАЗКА ПРО ЛЕЛЕК ТА ПАВЛИКА-МАНДРIВНИКА


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация